Гіркота існування селян, розвиток сили їх протесту — ось, що стало основою твору Марко Вовчок. Життєві реалії XIX століття знайшли своє відображення в повісті «Інститутка», яка спочатку називався «Панночка». Соціальна несправедливість існуючого ладу пройшла тут червоною лінією. Тому повість «Інститутка» відноситься до реалістичних творів соціально-побутового характеру.
Над повістю, що передає соціальний конфлікт, Марко Вовчок працювала 2 роки, починаючи з 1858р. Автор писала її у Немирові, Санкт-Петербурзі і Парижі. У друк твір вийшов вперше у 1860 році російською мовою у журналі «Отечественные записки». Перекладом займався І.С. Тургенєв. Рідною мовою твір надрукували у 1862 році.
Тема повісті: тяжке становище кріпаків. Зародження та наростання невдоволення несправедливістю, що переросло у протест проти неволі. Волелюбність українців. Антагонічні погляди щодо соціальних понять і почуттів: любові, солдатчини та шлюбу.
Головними діючими особами стали:
кріпаки — Устина, Прокіп. Катря, Назар, бабуся;
кріпосники — панночка, стара поміщиця, полковий лікар.
Основним прийомом композиції стала антитеза. Це допомогло підкреслити протиставлення поглядів, на основі якої розгорілася непримеренність і подальша боротьба між двома соціальними групами.
Сюжет. Пани і кріпаки як поневолювачі та поневолені люди не могли дивитись на життя однаково. Неробство стало все більше контрастувати на фоні важкої праці кріпаків. Через образ молодої панянки автор підкреслює рівень і стан тодішньої освіти. І відображає наростання духовної та фізичної боротьби, в результаті якої перемогла людяність та душевна доброта. А свавілля та жорстокість залишились кріпосникам.
Композиція. У експозиції читач занурюється у гіркоту існування кріпаків через особисте сприйняття світу Устиною.
Саме вона у зав’язці твору стає покоївкою панночки.
Розвиток дії йде крізь призму подій між молодою кріпосничкою та кріпаками. Панночка одружується та переїжджає на хутір.
Саме там наступає кульмінація — молода панянка б’є стару кріпачку та хоче фізично покарати Устину. Молоду дівчину захищає Прокіп, за що останнього віддають у рекрути.
Розв’язка. Парубок йде у солдати. Молода кріпачка опиняється у місті наймичкою.
Характеристика. Нестерпне становище селян знайшло своє реалістичне відображення у повісті Марко Вовчок «Інститутка». Жорстокість панів виявлено у багатьох подіях. Мораль панів і кріпаків відображено у контрасті жорстокості й доброти, паразитичного існування й працелюбності, чудернацького кохання панів і чесних почуттів Прокопа й молодої наймички. У словах Устини час від часу звучить безправність: «Сидимо було день при дні у дівочій та робимо… Спасибі хоч за те, що не б’ють десять раз на день, як от по інших, чуємо». Ситуації зі знущанням, наругами, свавіллям повноцінно охарактеризували панів. У творі знайшли своє місце через індивідуальні вчинки та реакції нескореність кріпаків та їх поки що стихійний протест.